Кафедра фізичної географії та геоекології

В тридцяті роки 19-го сторіччя у новоствореному університеті Святого Володимира в м. Києві на філософському факультеті в складі фізико-математичного відділу було засновано кафедру фізики та фізичної географії. Тут, зокрема, працював відомий природознавець проф. М.П.Авенаріус (1835-1895), який читав курс метеорології та очолював засновану при кафедрі метеорологічну обсерваторію.

Як самостійна кафедра фізичної географії була організована 1891 року за ініціативи визначного фізико-географа та метеоролога професора П.І.Броунова (1853-1972). Він очолював кафедру протягом 1891-1895 років підготував 1910 року перший в Російській імперії підручник "Основи фізичної географії". З 1896 по 1914 роки кафедрою керував професор Й.Й.Косогонов (1866-1922), який спеціалізувався в галузі метеорології та фізичної географії. 1914 року кафедру очолив відомий геолог та фізико-географ академік П.А.Тутковський (1958-1936).

Протягом 1918-1919 років він також очолював Географічний інститут, який готував фахівщв географів. У своїй вступній лекції про завдання та межі географії, виданій 1914 року, П.А.Тутковський дав таке визначення цієї науки, яке й досі не втратило свого значення: "Завданням географії залишається пізнання Землі в її цілому, вивчення образу Землі в його сучасному стані, в усіх його областях (вивчення літосфери, гідросфери, атмосфери та біосфери) з точки зору розподілу сучасних фактів і явищ у просторі та їх генезису".

На основі копітких польових досліджень П.А.Тутковський друкує цілу низку праць з фізичної географії та геоморфології Полісся. Особливе значення має його праця "Зональність ландшафтів і ґрунтів в Волинській губернії" (1910 р.), присвячена тоді мало розробленій темі зональності ландшафтів. Важливі роботи з фізичної географії України були виконані професором Б.Л.Лічковим, який працював на кафедрі з 1913 по 1927 рік. Зокрема, він розробив схему природничого районування України та дав характеристику виділеним районам (1927 р.). Після громадянської війни на Україні університет Св.Володимира був перетворений на Київський інститут народної освіти, а кафедру фізичної географії було закрито. Та, не зважаючи на фактичну ліквідацію географічної освіти, в цей час були створені важливі підручники з географії України українською мовою. Серед них особливе значення мали капітальний підручник П.А.Тутковського "Загальне землезнавство" (1927 р.), в якому розглядаються зміст і завдання загальної фізичної географії та наведено багато прикладів власних досліджень автора по території України, а також підручник "Природна районізація України" (1922 р.).

1933 року Інститут народної освіти було реорганізовано в університет й в складі його геолого-географічного факультету було відновлено кафедру фізичної географії. Її до 1949 року очолював вихованець університету, відомий кліматолог та фізико-географ професор І.К.Половко. Після повернення Київського університету з евакуації до Києва, в ньому був створений самостійний географічний факультет і заняття на кафедрі фізичної географії розпочалися 1 вересня 1944 року. З цього часу і до 1953 року кафедрою керували В.І.Юденич, В.П.Попов, Б.Ф.Добринін, М.І.Глібко, В.С.Гаврилюк, О.О.Жавжаров. З 1953 по 1956 роки кафедру очолював академік П.С.Погребняк - учень і послідовник Г.М.Висоцького. Його праці з лісотипології, ґрунтознавства, фізичної географії та ландшафтознавства мали надзвичайно велике значення для становлення сучасної української фізичної географії та екології.

У 1956-1971 кафедру очолював член-кореспондент НАН України відомий фізико-географ та геоморфолог О.М.Маринич. Під його керівництвом співробітники кафедри (А.І.Ланько, О.В.Поривкіна, Н.П.Сирота, П.Г.Шищенко та інші) розробили теоретичні засади, методи та схему фізико-географічного районування України, були розпочаті детальні та регіональні ландшафтні дослідження України та складання ландшафтних карт. Вагомим результатом цих досліджень стала монографія "Фізико-географічне районування Української РСР для цілей сільського господарства" (1968 р.).

В 1957 році при кафедрі фізичної географії була створена ґрунтознавча експедиція, що проводила дослідження в Україні, Сибіру, Казахстані. Вагомий внесок в становлення та проведення людини", "Медична географія", "Основи гідроекології та охорона гідросфери", "Охорона біологічних ресурсів ландшафту", "Охорона атмосфери", "Охорона грунтів" та інші. Особливістю сучасного підходу до вирішення проблем охорони та раціонального господарювання в ландшафті є те, що геоекологічні проблеми насправді мають комплексний характер й, відповідно, мають вирішуватися на основі комплексного підходу. Отож, важливим є блок навчальних дисциплін, що стосуються комплексних геоекологічних проблем, вирішення яких потребує інтеграції спеціалізованих досліджень в єдиний комплекс. До таких проблем і відповідним ним курсам відносяться: геоекологічна експертиза та аудит, геоекологічне обґрунтування планування, геоекологічний моніторинг, геоекологічне прогнозування, збереження та відтворення ландшафтного різноманіття та інші. В наш динамічний час значення та число цих проблем змінюються, й відповідно до цих зрушень вносять корективи і в навчальний план кафедри з тим, щоби викладалися ті з геоекологічних проблем, в вирішенні яких Україна має нагальну потребу.

Звичайно, вирішення геоекологічних проблем неможливе без глибоко засвоєння комплексу методів сучасної фізичної географії та геоекології. Тому методичній підготовці студента приділяється особлива увага. До методичного блоку дисциплін відносяться такі курси, практичні заняття та практикуми, як "Методи геоекологічних досліджень", "Математичні методи в геоекології"", "Дистанційні методи в геоекології", "Методи соціологічних досліджень", "Ландшафтно-геохімічний практикум", "Комп'ютерні методи в геоекології", "ПС-моделювання" та інші. Важливою складовою методичної підготовки студента є навчальні та навчально-виробничі практики. Вони проводяться як влітку, так і взимку на різних базах практики (в Канівському заповіднику, в Карпатах, Гірському Криму, поблизу Києва). Можливості якісного засвоєння сучасних методів геоекологічних досліджень сприяє також і те, що кафедра в своєму складі має навчально-наукову екологічну лабораторію. Вона обладнана найсучаснішими приладами провідних зарубіжних фірм, що дозволяє студентам не лише засвоїти сучасні методи аналітичних досліджень геоекології, а й широко використовувати можливості лабораторії для написання бакалаврських та магістерських праць.

З 1998 року влаштований навчальний геоекологічний полігон в Голосіївському лісі м. Києва. На його територію силами викладачів та студентів складені докладні карти територіальних структур ландшафту, рівня забрудненості фацій важкими металами та радіонуклідами. Тут студенти мають змогу провести дослідження з етології, екології та фенології ландшафту, регулярно відбирають й далі в лабораторії аналізують зразки ґрунтів, фітомаси та рослинних решток. Також на полігоні проводяться дослідження міграції тварин в лісовому ландшафті. Важливою рисою геоекологічних знань є та, що їх реальне застосування відбувається на рівні конкретного регіону з усією складністю його проблем. Тобто, саме на рівні сучасного геоекологічного аналізу регіону інтегруються в рамках єдиного підходу вирішення спеціальних і комплексних геоекологічних проблем. Тому важливим напрямом підготовки сгудента-геоеколога є їх регіональна геоекологічна підготовка. Вона здійснюється в процесі викладання таких спецкурсів, як "Ландшафти України", "Геоекологія України", "Геоекологія Центральної Європи", "Біоресурси України", "Регіональний геоекологічний аналіз", "Теорія та практика геоекологічного структурування" та інших.

Аудиторні заняття доповнюють практики до різних регіонів України, а також за кордон (в Польщу). При кафедрі здійснюється навчання в очній та заочній аспірантурі ( в середньому і щорічно до аспірантури приймається 3 чоловік), приймає вона й пошукачів наукового ступеня кандидата географічних наук. Випускники кафедри працюють в науково-дослідних, науково-виробничих і проектних установах, а також в підрозділах міністерств, пов'язаних із охороною та раціональним використанням ландшафтів (передусім, Міністерстві екології та природних ресурсів, Мінчорнобиля, Міністерстві надзвичайних ситуацій, Раді по вивченню продуктивних сил України тощо), інших державних установах. Чимало робочих місць за фахом надають крупні підприємства та фірми, які потребують консультацій та вирішення питань з охорони довкілля. Традиційною сферою працевлаштування випускників е освітні установи - загальноосвітні школи, ліцеї, коледжі, професійні училища, вищі учбові заклади. Основні напрями наукових досліджень кафедри. Кафедра фізичної географії та геоекології є провідною на Україні науковою установою з проблем ландшафтної екології та геоекології. Наукові розробки співробітників кафедри з цих проблем отримали міжнародне визнання.

Основні зусилля зосереджені на таких наукових напрямах. Ландшафтно-екологічні дослідження охоплюють вирішення багатьох актуальних проблем цього нового наукового напряму. Найвагоміші наукові результати одержані в вирішенні таких проблем, як оцінювання стійкості ландшафтів до антропогенних навантажень, прогнозування змін ландшафтів, визначення норм допустимих антропогенних навантажень на ландшафти, аналіз та картографування ландшафтного різноманіття. В дослідженнях широко використовуються методи геоінформаційного картографування, математичного моделювання. Ландшафтно-екологічні розробки виконуються для території України вцілому та її окремих регіонів. Ландшафтно-геофізичні дослідження зосереджені на пошуку та фізичному поясненні залежностей між різними процесами та їх участі у становленні та функціонуванні ландшафтів. Особливістю напряму є те, що особлива увага приділяється дослідженням ролі фізичних полів у формуванні та змінах ландшафтів. Особливо значні результати, що отримали міжнародне визнання й широке впровадження в практику, одержані при вивченні електростатичних полів в ландшафтах.

Дослідження проведені як на території України, так і в інших країнах, зокрема - в Грузії, Польщі, Болгарії, Білорусі. Історико-ландшафтознавчі дослідження ґрунтуються на тезі, що сучасна геоекологічна ситуація в регіоні формується шляхом багатовікового процесу етногенезу, техногенезу, соціогенезу та ландшафтогенезу. Отже, вивчення сучасних ландшафтів, прогнозування їх станів передбачає аналіз тенденцій та закономірностей їх змін у минулому. Розроблена концепція та система методів історико-ландшафтного аналізу регіону дозволяють не тільки відновити ландшафти історичного минулого, а й територіальні особливості природокористування на різні часові зрізі, з'ясовувати причини й наслідки ландшафтно-екологічних криз та інших змін в ландшафтно-господарських системах. Основним "полігоном", для якого виконуються ці дослідження є Середнє Придніпров'я. Підтримуваний розвиток. Дослідження сконцентровані на вирішенні питань районування території України в контексті підтримуваного розвитку, розробці системи екологічних та регіональних індикаторів підтримуваного розвитку, визначення ландшафтно-екологічних норм антропогенних впливів на екосистеми, ландшафти та регіональні структури, формування належної поведінки людини у ландшафті та ставлень до нього.

Одержані теоретико-методичні результати знайшли своє використання в проекті щодо розробки стратегії підтримуваного розвитку басейну Дніпра. Антропоцентричний напрям полягає у вивченні прямих і непрямих зв'язків між геофізичними та геохімічними характеристиками ландшафту й організмом людини. Розроблені наукові положення та методи експериментального дослідження впливу ландшафтних факторів на здоров'я та самопочуття людини реалізовані як для умов природного ландшафту, так і антропогенно-зміненого (Н.Михайленко). Дослідження проводяться в контрастних за ландшафтними умовами регіонах (Українські Карпати) та в ландшафтах зі стресовим режимом для життя людини (найбільші міста України). Гуманістичний напоям.

Характерною рисою сучасної геоекології є її гуманізація, тобто наближення досліджень до конкретної людини з її цінностями, ставленнями, світосприйняттям. Співробітники кафедри стали піонерами на Україні в розробці питань перцепції ландшафту та регіону. Розроблені й реалізовані оригінальні методи, що дозволяють визначити закономірності сприйняття людиною ландшафту, регіону, екологічних проблем, отримати кількісні оцінки привабливості ландшафтів та ступеню важливості для людини різних екологічних проблем. Методи включають соціологічне опитування населення, використання комп'ютерної графіки, показ респондентам фотокарток ландшафтів та інші.

Дослідження проводяться в поліетнічних регіонах України (Закарпаття, Крим, Причорномор'я), на Київщині і в найбільших містах нашої держави. Кафедра активно підтримує міжнародні зв'язки з навчальними та науковими установами та організаціями. Найбільш плідне співробітництво налагоджене з Кембриджським (Англія), Берлінським, Варшавським, Торуньським університетами, Краківським політехнічним інститутом, Дартмус-коледж (США). Співробітники кафедри приймають активну участь в роботі таких міжнародних організацій, як Міжнародна асоціація ландшафтних екологів (Нідерланди), Міжнародний географічний союз (Швейцарія), Товариство глобальної безпеки (Англія-США), Міжнародна конвенція країн Дунайського басейну (Австрія). Студенти кафедри проходять літню практику в Угорщині та зимову в південній Польщі.