Авенаріус М.П.

Авенаріус М.П.
Осн. праці::
О термоэлектричестве. СПб., 1864; Об электрических разностях металлов при различных температурах. СПб., 1866; Некоторые из результатов 12-летних наблюдений университетской обсерватории. К., 1868; Возможные приемы деления электрического света. // Журнал Русского физико-химического общества, 1881. Т. 13. Вып. 3.
Життєпис:

Авенаріус Михайло Петрович (07.09.1835, Царське Село, тепер м. Пушкін Ленінгр. обл., Росія – 04.09.1895, м. Київ), д-р фізики, засл. ордин. проф., чл.-кор. Петерб. АН, фізик, метеоролог, кліматолог.

Закінчив 1858 С.-Петерб. ун-т зі ступенем канд. мат. наук і приступив до викладання мат. у 2-ій С.-Петерб. гімназії. 1862-64 перебував у закорд. відрядженні, де поглиблено вивчав фізику у Магнуса у Берліні і Кірхгоффа у Гейдельберзі. Захистивши магіст. дис. “Про термоелектрику” (1865), отримує призначення на каф. фізики в Ун-т св. Володимира, де працював до виходу у відставку (1891). Після захисту докт. дис. “Про електричні відмінності металів при різних температурах” у 1866 призначається екстраордин., 1867 ордин. проф., 1869-90 зав. каф. фізики. Водночас 1865-85 обіймав посаду дир. Метеорологічної обсерваторії при Ун-ті св. Володимира. Обраний чл.-кор. Петерб. АН (1876).

У 1891 здобув звання засл. проф. У 1875 вперше в Київ. ун-ті увів лаб. заняття з фізики, яким передував його курс “Вступ до практ. занять з фізики”. Активно займався наук. дослідженнями, керував фіз. лаб. ун-ту; зав. Метеорол. обсерваторії, вів підготовку наук. кадрів. Викладав: експерим. фізику, метеорологію, фіз. географію, спец. курси мех. теорії тепла (термодинаміки), теорії електрики та магнетизму, оптики. Фундатор першої фіз. школи на Україні. Досліджував магнітне поле Землі, термоелектричні явища, захоплювався електротехнікою. Найбільших успіхів досяг в дослідженнях з молекул. фізики, дослідженні критичних станів.

Вивчав властивості рідин і їх пари при зміні температури і тиску, зокрема визначив критичні температури різних рідин. Першим вказав на те, що в критичній точці прихована теплота випаровувань дорівнює нулю. Вивів формулу залежності термоелектрорушійної сили від температури спаїв (закон Авенаріуса). Запропонував оригінальну систему розподілу змінних струмів (1880), які використовувалися для живлення свічок Яблочкова. Вивчав клімат Києва, розробляв методики проведення та опрацювання метеорол. спостережень. Ініціатор вивчення сонячної радіації та атмосферної електрики в Україні, фундатор знаменитої київ. школи фізиків-експериментаторів. Засновник наук. школи з молекул. фізики, однієї з перших в Росії.

Організував першу в Україні лаб. експерим. фізики (1875) та запровадив лаб. практикум з фізики. Зініціював нагородження студентів золотими і срібними медалями за найкращі наук. роботи у галузі фізики. Вдосконалена А., система освітлення демонструвалася на Париз. електротехнічній виставці (1881), де отримала срібну медаль, як учасн. виставки і конгресу електриків А. відзначено найвищою нагородою Франц. респ. – орденом Почесного Легіону. Ініціатор орг. при Ун-ті св. Володимира Тов-ва дослідників природи, активний його чл. Автор понад 30 наук. праць.

Л-ра: Географи Київського університету. К., 2003; Столетов А.Г. М.П. Авенариус. // Журнал Русского физико-химического общества, 1895. Т. 27. Вып. 8; Шпачинский Э.Р. Михаил Петрович Авенариус. // Вестник опытной физики и элементарной математики, 1895; Гольдман А.Г. Михаил Петрович Авенариус и киевская школа экспериментальной физики. // Успехи физических наук, 1951. Т. 44. Вып. 4; Русаков В.П. Киевский физик Михаил Петрович Авенариус. // Труды Института истории естествознания и техники, 1955. Т. 5. Арх.: ЦДІАК України. Ф.707, оп. 31, 1865, спр. 138; оп. 32, 1866, спр. 337; оп. 49, 1883, спр. 80; ДАК. Ф.16, оп. 465, спр. 4756, арк. 31 зв.-43.

В.І. Затула